Щоб вона придбала мотиваційно-рушійну силу, необхідно наростання відповідних передумов у складі та характері наукового знання, соціального клімату та особистого розвитку дослідника. Ніяка психологічна концепція не зможе проникнути в приховані механізми творчого процесу, поки за вихідне береться індивід як такої, як свого роду монада, спочатку наділена абстрактним внеисторическим запасом властивостей, здібностей і потягів. Багато вчених і художники кажуть про свій внутрішній стан злиття з природою і світом в процесі творчості. Пришвін писав, що «я назву перемогою момент творчої висоти, коли суб’єктивно я і світ – одне, а об’єктивно залишається свідченням цьому створена нова форма». Це усвідомлене переживання свого безпосереднього єдності зі світом, зацікавлена, невідчужений є загальною, або краще сказати загальної, духовно-психологічної першоосновою будь-якої творчості. Водночас результатом такого процесу є відчужена об’єктивація продуктів творчості. Значить, справжня творчість завжди супроводжується діалектичним співвідношенням відчуженого і невідчужений.
- Сформульовані вченим положення реалізовані в його дослідженні психології музичних здібностей, склали теоретичне підґрунтя подальшим дослідженням і тим, що виконуються зараз у сфері психології обдарованості.
- Це вказує на те, що студент-першокурсник тим краще адаптується, чим вищий у нього рівень креативності.
- Вона на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметах те, чого не бачать дорослі.
- Методи активізації в системі КАРУС ураховують особливості творчої мисленнєвої діяльності людини, тому вони досить ефективні й особливо поширені в наукових та прикладних розробках з технічної творчості, які ведуться в Україні.
Що ж це за «творче вогненне дихання» всередині людини, як воно зароджується і чи у всіх воно буває і в якій мірі? Всі ці питання здавна хвилюють і дослідників і самих творчих особистостей. Більшість з них сходиться в одному, відбувається це за певних психологічних умовах (передумовах).
Але гіпноз, безумовно, не додає людям таланту. Та цим прикладом хіба що не доводиться, що потенціал мозку людини значно більший, ніж ми його уявляємо. Сергєєв у своїй монографії «Стати генієм» доводить, що безперервним серйозним тренуванням мозку, розумовою діяльністю можна досягти значних висот. І, навіть, якщо взяти будь-якого генія, то ми побачимо, що найчастіше, спочатку це просто обдарована людина, а стадії геніальності вона досягає тільки після титанічної праці. Розглядаючи проблему особистості, неможливо не підкреслити досягнення Гегеля та його послідовника Маркса у розумінні поняття «особистість». Особистість у філософському розумінні – унікальне, тобто одиничне. Одиничне – це те неповторне, існуюче саме в даній точці простору і часу, і тому відрізняється від будь-якого іншого існуючого одиничного.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Отже, дослідження проводилось на базі Хмельницького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом. У емпіричному дослідженні взяли участь чотири групи студентів-першокурсників у кількості 56 осіб. Таким чином вибірку можна вважати простою випадковою, тобто такою, що ґрунтується на припущенні, що кожен член популяції з рівною імовірністю може потрапити у дану вибірку. Також вибірка є репрезентативною, оскільки множина її елементів у загальному характеризує генеральну сукупність. Іншим варіантом поведінки обдарованої дитини може бути нетерпимість до тих, хто є інтелектуально нижчий і не бажає підвищувати свій рівень, не має наміру чимось зацікавитися.
Наприкінці XIX – на початку XX століття психологи звернули увагу на те, що справжнє психологічне дослідження, яке проникає в найглибшу суть свого предмета, має справу не з загальним, а з особливим та одинично-індивідуальним. Замість психології, яка розчленовує і поєднує елементи, постає описова психологія. Розглядаючи питання про здібності людини, слід звернутися до творчості відомого російського психолога Б.М. Теплова, який виділяв три ознаки поняття «здібності».
Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
Головним для нього був він сам, його успіхи й задоволення, тому він бездушно відмовився принести з аптеки ліки хворому батькові. Батькам потрібно не відмахуватись від проблем дитини. Якщо дитина засмучується, не загострювати на цьому увагу.
Наступним складовим елементом особистості є емоційний елемент. Він дуже складений і охоплює постійні нейрофизиологические і психічні системи, що генерують емоційні стану і процеси, афекти і настрої. Унікальною властивістю емоційного елемента є те, що він пов’язаний майже з всіма елементами http://www.aelec.id.au/казино-вулкан-грати-безкоштовно-в-онл/ особистості. Оцінні думки насичені позитивними або негативними емоціями. Емоційність відноситься до головних вимірювань темпераменту і невротичности. Емоційні структури включаються в мотивационние процеси, тому емоційність “обслуговує” всі інші складові елементи творчої особистості.
Інтегративний підхіддо вивчення творчості. Інтегративні теорії творчості припускають відносно новий і багатообіцяючий підхід до її вивчення. Насправді ж значення мистецтва неможливо принижувати поруч з наукою. Здібність емоційно сприймати оточуючий світ, мислячи образами – ось різниця між пізнанням раціональним і пізнанням чуттєвим. Безчуттєве розуміння світу – це така недосконала і неможлива річ, як і «мислення про мислення». Таким чином, ці дві здібності доповнюють одна одну, синтезуючи світ у цілісну субстанцію.
Спонукання і творчий процес є предметом дослідження для психологів. Психологія творчості і творчої особистості, екзистенційна психологія, класичний і новий психоаналіз, психологія само-актуалізації – усі ці течії пов’язані з ідеєю катарсису, характерною для після-дійового визначення вчинку (за В. А. Роменцем). Проблеми особистості і творчості є основними в екзистенційній психології. Дух часу, який віддзеркалився в цих проблемах, накладає відбиток і на психологічні праці, можливо, прямо й не пов’язані з проблемами особистості і творчості. Найцінніше й найпотаємніше в особистості виявляється творчо здійсненим нею. Сама особистість виступає результатом само-творення. Її доля й життєве призначення, її екзистенційні риси стали головним питанням цієї галузі психології.
Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності. Модель Гілфорда та теорія «інтелектуального порога»Торренса. Акт інтуїтивного пізнання відбувається «миттєво», шляхом «інсайту», відбору. Вправи та ігри,що використовуються при роботі з обдарованими учнями. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
Сутність творчої особистості. Природа творчих здібностей людини
Рождественська, В.В. Кліменко та ін., а проблему задуму в творчій діяльності досліджували К.Дункер, П.М. Медведєв, В.О. Нікіфорова та ін. Структура творчого процесу. Стадії творчого процесу. Дитяча творчість.